Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Если так,прими из Слова.МТФ5:43.
Вы слышали,что отцам нашим сказано было
Люби своего ближнего-и ненавидь своего врага.
;42. А я говорю вам,любите своих врагов.Молитесь о тех,кто прследует вас.
;3Тогда станетедетьми вашего Отца на небесахВедь Он повелевает солнцу светить,как над добрыми людьми,так и над
злыми,и посылает дождь,как над праведными,так и неправедными.Какую вы получите награду,если любите тех,кто любит вас?..
6гл.Смотрите не выставляйте напоказваши дела цдаки,чтобы люди видели васЕсли делаете так,то нет вам вознаграждения от
вашего Отца Небесного.Итак, когда творите цдаку,не трубите о том,чтобычтобы завоевать люддскую похвалу.........
14.Потому,что если будете прощать другим обиды ваши,то ваш небесный Отец
простит и вас,а если не простите другим,то наш небесный Отец не простит и вам.Благослови тебя Господь исполнить сие Слово.Это с перевода на иврит.Цдака-
милость.
крылов олег
2009-08-21 12:22:22
У Вас ошибка в слове "обетать",будет правильно "обитать".И в слове "возлюбить" пропущена "з".Не мешало бы и ритм подправить.Без обид,успЕхов.
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
