Опускается медленно вечер на землю,
Опускается тихо, все тьмой покрывая.
И природа вокруг, гласу Божьему внемля,
За величье, премудрость хвалу воспевает.
Ветер нежной рукой гладит сонные ели,
С то же лаской ласкает березки в ночи,
Если все бы молчало – деревья бы пели,
Ведь природа о Божьей любви не молчит!
Небо звездное тоже хвалу воспевает,
И кузнечики песню слагают свою,
Подвиг крестной любви, милость Божью вещают
Горы, небо, земля о величье поют.
Днем и ночью с теченьем времен, поколений,
Песнь о Божьей любви никогда не молчит!
Если б мог человек в величайшем смиренье,
Понять все, что природа о том говорит.
День склоняется к ночи, а мы все в заботах,
Нету времени нам оглянуться назад,
Бог-любовь продолжает над нами работать,
И тогда, коль устало сомкнули глаза.
Он стучится: “Ты милость мою-то заметил?
Смог ль заботу к тебе хоть чуть-чуть оценить?
Мое солнце любви для тебя нежно светит,
Между Мной и тобой – жизни тонкая нить!
Ты не можешь беспечно свою жизнь потратить,
Равнодушно не можешь ту нить разорвать,
Ты безмерно Мне дорог и Я тебя ради
Согласился Голгофскою жертвою стать!
И за это взамен я хочу только славы,
С благодарностью сердца, с смиреньем души,
Если это тебе станет важным и главным -
Тогда день не закончится просто в тиши!”
Тогда вместе с природой ты Бога прославишь!
Оглянувшись назад, Богу честь принесешь!
Благодарно живя, на земле след оставишь,
И у райской двери ты венец обретешь!
Любовь Павлюк,
Fresno, USA
Живу с семьей в городе Фресно, Калифорния. Родилась на Украине, долгое время проживали в Черновцах. По специальности – бухгалтер, pаботаю Финансовым Диpектором в одной из компаний. Люблю путешeствовать, oтдыxать и читать книги. Я также пишу книги. Уже изданно 9 моих книг, которые вы можете посмотреть на моем сайте www.kaplirosu.com и даже заказать для себя или своих друзей.
Поэзия – этo тo чтo вдохновляет меня в жизни, заставляет меня обращать внимание нa вещи, которыe многие cчитают мелочными, присматриваться к многим прекрасным местам на земле, прислушивaться к пению птиц и ветрa, прибою волны и уличной возни.
Hа земле ведь так много прекpасного!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
