Мої ви дорогі, брати і сестри, жони і мужі!
Всі ті, хто у Христі! Всі ті,
Хто бувши немовлятами зросли!
Зросли у Господі, у пізнанні Того,
Хто вічною любов’ю полюбивши,
Віддав за нас Єдинородного Свого, за наші душі гинучі,
Але обмивши, очистивши нас, відродивши,
Він дарував життя – життя нетлінне….
А також діти і великі, і малі
Всі ті, хто дивлячись на нас зростають.
І, дяка Богу, що зростають в пізнанні Того,
Хто і за них був розп’ятий і вмер, але воскрес…!
Воскрес і їм те благо здарувавши,
Щоб жити без гріха вони змогли.
І міцно, опираючись на Слово ставши,
Прославити враз Господа могли
Ми щиро віруємо в те, що час вже близько,
Той час, коли у славі наш Господь прийде.
Прийде судити і живих і мертвих,
Всіх тих людей, що у гріху знайде.
Той час прийде раптово, досить непомітно,
Але для деяких це буде вже кінець….
Кінець без Бога, але далі вічність. Без Нього…
Сумно? Правда? Та невже?!
Так, може хто і не повірить, але перед очима буде факт.
Обмежена людина вже ніщо не змінить,
І в вічності вже буде залишатись так...
А що до нас, до вибраних, коханих Богом!
Його дітей, потішених в Його чертогах.
Що нам робити? Зараз, в цей благословенний час?
Коли є їжа й інші блага, коли враз бачимо зневагу
Від нас самих, не тільки від мирян, які ще Господа не знають…..
Найперше, Друзі - це молитись! Молитись і благати нашого Отця.
Того, Хто Сина Свого не пожалів і дав нам заповідей Слово.
Про милість, милосердя і любов Його, які дає Господь без міри…
До нас нікчемних, грішних, але милих Богові людей.
Він може все: нам дати ревність, від сну нас пробудити,
І дати сил життя наше прожити нам без гріха…
Так, нам є тяжко і нелегко,
Та в цій борні на перехрестях,
Де зустрічаємо ми зло – глядіть на Бога!
На Отця, на Сина й на Святого Духа! Які всі Троє є Одно.
На їхню велич та красу нетлінну,
Бо може лише Бог незмінно
Нам дарувати перемогу цю над злом!
Мої, Ви, дорогі! Брати і сестри, жони і мужі!
А також діти і великі, і малі!
Не стійте, хто стоїть, а дійте!
Не стійте, хто стоїть – радійте!
Радійте! Тіштеся! Учіться і любіть!
Найперше Бога, потім ближнього свого
Того, хто потребує вашої турботи.
Служіть! Навчайтесь! Славте! Не цурайтеся свого!
Бо з нами Бог, а Він благословенний, всемогутній Вчитель!!!
Комментарий автора: Благодарю и славлю Господа за работу Духа Святого в моем сердце...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Злобному трусу . - Изя Шмуль Нравится это кому-то или не нравится,но нам в Америке жить очень хорошо. Я перечислю только Факты условий нашей жизни здесь: 1. Мы живём в маленьком,экологически чистом,очень зелёном городке. Никакой преступности здесь почти не бывает. Народ вежливый,доброжелательный и
улыбчивый. Никому не интересно знать кто какой национальности. Национальность одна у всех-Американцы. Мы считаемся людьми с низким уровнем жизни. Для таких людей в нашем городке множество гуманитарных точек и церквей выдающих помощь. Живём мы в субсидированном доме для низкобюджетных граждан в стометровой квартире из трёх комнат и балкона большущего вдвоём с женой. Государство нам платит пособие по старости (именно пособие, а не пенсию) для низкобюджетных граждан. Пенсию мы в Америке не заработали. Получаем мы вместе с женой –1160-долларов. За квартиру со всеми коммунальными услугами (свет, отопление, злектро –снабжение с двумя кондиционерами, холодильником и др. Эл.приборами) мы платим 310-долл.30-долл. – За телефон вместе с междугородкой, 40-долл. за 8-программ русского телевидения. Хлеб,макаронные изделия, рис, овощи и фрукты, фарш, колбасу и всякая санитария через гуманитарную помощь(наполовину) В поместную церковь в виде добровольной десятины и
приношения 140-долл. Итого у нас остаётся – 640долл. На безбедную жизнь. Вся медицина и все лекарства бесплатно. А в России мы отработали более сорока лет каждый. Можно считать Америку настоящим домом?!
