Я колени склоню пред Тобою в печали и скорби,
От стыда не могу даже взгляд обратить свой к Тебе...
Сердце рвется на части, душа онемела от боли.
Я прошу одного: помоги мне в нелегкой борьбе.
Я Тебе отдаю свою жизнь, Ты возьми ее в руки!
За собою веди меня узкой тернистой тропой.
Не могу пережить и минуты я с Богом разлуки,
Я хочу кажлый миг, каждый шаг свой идти за Тобой.
Ты мой смысл, моя жизнь, моя сила, мое вдохновенье.
Ты мой Светоч во тьме, Ты мой царь, мой Господь, Ты - мой Бог!
Лишь в Тебе обрету я покой, получу исцеленье,
И найду вечный путь, среди тысяч похожих дорог.
Я не знаю, смогу ли держаться с такою же силой,
Что схватились все те, кто идет за Тобою сейчас?
Но я верность хочу сохранить до холодной могилы,
Чтоб душою предстать перед Тем, Кто от гибели спас.
И поэтому сердцем кричу : Дай желанье и верность!
Дай идти за Тобой, дай служенье, дай мысли Твои!
Чтоб забыть весь свой страх, чтоб навеки оставить бесцельность,
И к Тебе, Иисус, мне направить стремленья свои.
Торжеством раздаются слова и звучат в моем сердце:
Не оставлю тебя никогда, Я тебя возлюбил.
И я в праведность Сына Его, так желаю одется, -
И оделся навеки, - Он грех мой простил и забыл.
Дай мне сил, умоляю, я хочу быть как верный служитель,
Как тот раб, что не знает другого, лишь волю Твою.
Говорю так как верю: Христос мой Господь и Спаситель,
Он для вечности небо оставил и славу Свою!
И я вечность обрел, как желаю Его там увидеть,
Как желаю я здесь принести Ему много плода!
Его сильно любить, а грехи что есть сил ненавидеть.
И с родными на небо войти ко Христу навсегда.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
